- пахнути
- I п`ахнути
-ну, -неш; мин. ч. пах, -ла, -ло і па́хнув, -нула, -нуло; недок.1) чим і без додатка. Видавати, виділяти який-небудь запах. || безос. || перен. Нагадувати про кого-, що-небудь; нагадавши про себе, приваблювати.2) чим, перен., розм. Виявляти ознаки, прикмети наявності або наближення чого-небудь. || безос. || Ставати близьким до здійснення; наближатися (про подорож, мандрівку і т. ін.).3) чим, перен., розм. Містити можливість, загрозу спричинитися до чого-небудь, закінчитися чимсь (звичайно неприємним, небезпечним).
II пахн`ути-не́, док., розм.Повіяти, донестися або обдати, охопити (про вітер, запах, тепло, холод і т. ін.). || безос., чим, перен. Викликати в кого-небудь відчуття свіжості, яких-небудь пахощів і т. ін. || безос., чим, перен. Передатися кому-небудь, поширитися на когось (про почуття, настрої, який-небудь стан і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.